Це час зосередитись на внутрішньому розумінні цінності вишитої сорочки як невід’ємної складової нашої культурної спадщини, що єднає українців крізь простір і час. Ще століття тому, подивившись на дівчину, можна було сказати заміжня вона чи ні, працьовита чи ледащо, із бідної чи заможної родини.
Ми ж сьогодні, до того ж 18.05 – День музеїв, презентуємо колекцію експонатів нашої етнографічної кімнати. Це сорочки та інші елементи костюму початку та середини ХХ ст. переважно з території історичної Волині та Полісся.
До традиційного волинського жіночого строю входили: сорочка, нагрудне безрукавне вбрання, поясний одяг (спідниці та запаски), верхній одяг, пояси-крайки, взуття та головні убори. Доповнювався весь комплекс вбрання прикрасами. У нашій колекції представлено розмаїття натільного одягу – додільні сорочки.
“Ми виграли відзнаку в номінації “Найбільш публічні проєкти”. І також виграли відзнаку “Приз глядатських симпатій”. Це була дуже важлива перемога, бо на цьому величезному міжнародному майданчику Україна вперше прозвучала в контексті культурної спадщини”, – пишається засновниця свята Леся Воронюк.
Українська вишивка вже давно стала популярною в сучасних дизайнерів. Найкращі світові бренди її використовують у своїх колекціях. А The New York Times навіть визнав її трендом літа 2016 року.
З часом строгі канонічні правила орнаментів і кольорів вишиванок стерлись. Вишиванки ХХІ ст. поступово набирають нових символів і смислів. Зараз орнаменти наносять навіть на мілітарний одяг та аксесуари.
Світлана Мельниченко, голова ц/к гуманітарних дисциплін