15 травня 2025 рік
День вишиванки як свято є відносно новим — його започаткували 2006 року в Чернівецькому національному університеті. 2011 у Рівному в центрі міста зафіксовано зібрання більш ніж 6,5 тисячі людей, одягнених у вишиванки. Подію було занесено в Книгу рекордів України.

Цьогоріч День вишиванки припадає на 15 травня, саме тому, у третій четвер місяця, ми долучаємось до Всесвітнього флешмобу, одягаючи національне вбрання, щоб вшанувати культурні традиції свого народу. Святкування Дня вишиванки насправді дуже важливе, бо воно є свідченням поступового повернення українців до своїх джерел, а також підвищення нашої національної свідомості і самооцінки.
Кожному регіону нашої країни здавна були притаманні свої особливі зразки візерунків на сорочках, іноді навіть у сусідніх селах вишиванки значно різнилися орнаментами та кольорами вишивки.
Вишиту українську сорочку часто називають генетичним кодом нації. Мабуть, кожному, хто відчуває себе українцем і одягає вишиванку, особливо якщо вона передається в родині з покоління в покоління, знайоме майже містичне відчуття долучення до чогось сакрального, духовного й чистого, а головне — рідного. Адже у вишивку, створену руками матері, бабусі чи прабабусі, неминуче вкладено найсвітліші емоції — любов, піклування та побажання добра.
Саме тому цикловою комісією соціально-гуманітарних дисциплін, за координацією Світлани МЕЛЬНИЧЕНКО, було створено мініпроєкт «Скарби зі скрині», аби продемонструвати важливість вишитих традицій у родинах наших студентів. Здобувачі 1-2 курсів принесли речі, що є сімейними реліквіями і передаються з покоління в покоління, розповіли про них, їх авторів, своїх бабусь та прабабусь, мам, які їх створювали. Географічно були представлені речі з Рівненщини (Гощанський, Дубенський, Корецький, Рівненський райони) та Волині (Маневицький район). Це були сорочки, скатертини, картини, та, звісно ж, рушники, в тому числі і весільної атрибутики.

Усе разом було представлено на виставці у вигляді візитівок і власне самих речей. Дякуємо усім небайдужим, хто приніс речі та розповів свої історії, адже збереження, поціновування національної спадщини- це невід`ємна частина нашої самоідентифікації, маркер існування нації.

Голова циклової комісії Світлана МЕЛЬНИЧЕНКО