22 листопада 2025 рік
Свічка пам’яті ніколи не згасне в серці кожного українця, адже пам’ять — це наш обов’язок, сила і шлях до майбутнього, в якому подібне ніколи не повториться.

На знак вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932–1933 рр. у коледжі створено тематичну виставку-інсталяцію.

Студенти переосмислили причини, наслідки та масштаби цієї трагедії, долучившись до осмислення однієї з найболючіших сторінок нашої історії.

У своїх творчих роботах вони відобразили біль українського народу, його незламність та прагнення до правди. Виставка стала простором пам’яті та нагадуванням про ціну свободи, яку наш народ заплатив у ті страшні роки.

Події Голодомору є застереженням для всього світу про те, до яких наслідків може призвести тоталітарний режим та нехтування людським життям.

Катерина ОНІЩУК, Валентин АРТЕМЮК

Щорічно в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять мільйонів невинних людей, які загинули під час Голодомору 1932–1933 років – одного з найтрагічніших злочинів проти людяності в історії нашого народу.

У затишному колі гуртожитку РФКІТ, ми долучилися до акції « Запалю свічку пам’яті», щоб вшанувати тих, чиї голоси були змовклі голодом, але пам’ять про яких живе в наших серцях.

Хай маленьке полум’я свічки стане символом нашої незламності, єдності та пам’яті, яку не здолати.

Пам’ятаємо. Єднаємося. Не дамо забути.

Україна сильна своїм минулим і незламна у своєму майбутньому.

Ольга ТКАЧ